Методична скарбничка

Інноваційний освітній проект «Інтелект України» - крок до світових стандартів освіти

АНОТАЦІЯ

Обдаровані  діти – цілий світ, цінна, але досить тендітна частина нашого суспільства. Учені  різних країн працюють над проблемою обдарованості.

Мета і завдання курсового проекту:

якомога раніше виявляти обдарування кожної дитини і максимально сприяти розвитку кожної особистості.     Показати як впровадження науково-педагогічного проекту «Інтелект України» допомагає виявити і реалізувати творчий потенціал академічно обдарованої дитини.

В проекті  розкриті певні аспекти виявлення, навчання, розвитку дитячої обдарованості. Розглянуто нові підходи до створення умов підвищення ефективності визначення та розвитку обдарованості школярів в процесі навчально-виховної діяльності шляхом впровадження у навчальний процес науково-педагогічного проекту «Інтелект України».

Матеріали курсового проекту можуть бути використані для організації роботи з обдарованими дітьми в навчальних закладах.

ВСТУП

У новій політичній ситуації, яка склалася в Україні, простежуються дві домінуючі тенденції: по-перше, відродження національної самосвідомості, української культури і мови, виховання громадянина України; по-друге, прагнення до інтеграції у світове, європейське співтовариство. Тому виникають нові тенденції в розвитку сучасної освіти. Потреба суспільства у творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально розвинених громадянах з кожним роком зростає. Загальна розумова обдарованість викликає великий інтерес у нашій країні. Іноді дітей з винятковими інтелектуальними здібностями ми називаємо коротко – обдаровані діти. Це діти, які різко виділяються із середовища своїх ровесників високим розумовим розвитком, що є наслідком як природних задатків, так і сприятливих умов виховання. Вони виявляють себе найбільш яскраво в таких сферах діяльності: інтелектуальній, академічних досягнень, творчості (креативності), комунікаціях і лідерстві та в багатьох інших.

Актуальним завданням сучасної системи освіти України є підвищення рівня якості знань учнів. У сучасному світі важливо, щоб освіта давала дітям нові життєві стратегії, життєву компетентність, сприяла мобільності їх соціальної поведінки, тому що саме це дозволяє особистостям долати кризові ситуації, обирати свій шлях у майбутньому. Держава приділяє велику увагу розвитку обдарованості у дітей, постійно проводиться  робота у напрямку підтримки тієї частини підростаючого покоління, яку називають обдарованими дітьми та педагогів, які працюють з ними.

Створення системи роботи з обдарованими учнями в школі нині є актуальним питанням усієї освіти України, що охоплює як навчальну, так і виховну роботу. Така система повинна враховувати особливості навчального закладу; відповідати сучасним ідеям і концепціям; сприяти розвитку творчої особистості учня, його самоосвіті та саморозвитку, запровадженню основних засад особистісно-орієнтованого навчання та виховання; забезпечувати максимальне розкриття індивідуальних особливостей і здібностей.
Проблемою здібностей та обдарованості дітей завжди займалися відомі вітчизняні вчені та закордонні психологи. У зв’язку з цим варто назвати імена Б.Теплова, С.Рубінштейна, Н.Лейтеса, Д.Узнадзе, О.Запорожець, Ю.Гільбуха, О.Матюшкіна, П.Торренса та інших. Концепція роботи із обдарованими дітьми за нових умов ґрунтується на роботах Л.Виговського, Л.Божович, В.Давидова, І.Беха, Б.Ананьєва, А.Петровського та інших.
І. КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ

1. Актуальність та обґрунтування теми

Пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку України є освіта. Ключова роль у системі освіти належить саме учителю. Через діяльність педагога реалізується громадська свідомість та загальнодержавна політика, спрямованої спадщини. На шляху інтеграції України в європейське співтовариство і створення демократичного суспільства участь молоді, як найактивнішої частини суспільства, значно активізується у процесах, що відбуваються. Адже обдарована і талановита молодь є потенціалом, що визначає шляхи розвитку науки, духовної культури, техніки, економіки, підвищує конкурентоспроможність держави. Тому інноваційна освітня діяльність має бути спрямована на пошук нових чи удосконалення вже існуючих концепцій, принципів, підходів до освіти, до управління навчально-виховним процесом та підготовки учителів і, нарешті, до створення й поширення інновацій в системі навчання обдарованих дітей.

   «Світ, у якому доведеться жити нашим дітям, змінюється вчетверо швидше, ніж наші школи», – зазначає відомий американський педагог доктор В.Дагельт. Сьогодні у школі навчається покоління дітей, яке живе в інформаційному суспільстві, у цифровому середовищі і тому з’являється необхідність переосмислити самоцінність знань та самодостатність учителя, як джерела інформації. Важливим є значення творчого потенціалу учителя для формування творчої компетентності обдарованого школяра.

Обдаровані діти  – унікальні, але їм часто буває нелегко в соціумі, вони надзвичайно вразливі й тому потребують особливої уваги. Такі діти вимагають до себе уваги не через власні примхи, а завдяки своїм особливостям. Обдарованість – це унікальний ціннісний стан особистості дитини, яка є великою індивідуальною соціальною цілісністю і має потребу у виявленні своїх здібностей, їх різносторонній підтримці. Обдаровані діти – майбутнє кожної нації. Юна наукова еліта України – це її гордість, честь, світова слава та велич, це розумовий потенціал нашої держави, який прокладатиме дорогу українському суспільству до вершин світового прогресу. Тому сучасна школа повинна нести величезну відповідальність перед суспільством за створення оптимальних умов та для інтелектуального, творчого і соціального розвитку кожного вихованця, а отже, в діяльності кожного навчального закладу системи загальної середньої освіти повинні забезпечуватись психолого -педагогічні та методичні фактори оптимального, ефективного формування розвитку обдарованих школярів.

Система освіти має державну підтримку. Реалізація інноваційної освітньої політики щодо супроводу обдарованої дитини можлива за умовами компетентнісного підходу до управління навчальним закладом та створенні розвивального простору, у спонуканні педагогів до професійного самовдосконалення; у забезпеченні плідної взаємодії всіх суб’єктів навчально-виховного процесу щодо визначення змісту, форм, методів і технологій виявлення, ідентифікації й розвитку учнів з ознаками обдарованості.

Пріоритетним напрямком державної політики є питання обдарованості, яке передбачає пошук, навчання і виховання обдарованих дітей, розкриття їхніх талантів. Напрямки державної політики в сфері освіти визначено Конституцією України, Законом України «Про освіту», Національно програмою «Діти України», Програмою розвитку обдарованих дітей і молоді, Державною програмою «Вчитель», Указом Президента України про підтримку обдарованих дітей.

У нових освітніх соціокультурних умовах особливу актуальність для вітчизняної школи і педагогіки набуває розробка питання не тільки пошуку і розвитку обдарованості у дітей, а й формування творчих здібностей майбутнього фахівця, його підготовка, професійна діяльність та післядипломна освіта для забезпечення оптимальних умов розвитку підростаючого покоління.

Актуальність упровадження нових підходів до навчання обдарованих школярів, втілення стратегій розвитку обдарування зумовлено потребою розвитку кожної особистості, становленню розвинутої конкурентно-спроможної європейської держави – України.

Адже майбутнє нашої держави залежить від ефективності використання творчих можливостей її громадян.

1.2  Мета і завдання проекту у закладі.

На сьогодні в Україні є багато різноманітних навчальних проектів та програм, але ознайомившись з основними ідеями науково-педагогічного проекту "Інтелект України", ми бачимо, що саме він надає можливість більш повно й оптимально розв'язати завдання ефективної організації навчально-виховного процесу на основі особистісно-зорієнтованого підходу, сформувати ключові компетентності, зокрема загальнокультурні, громадянські, здоров'язбережувальні, інформаційно-комунікаційні, закладені в Державному стандарті початкової загальної освіти.

Актуальність Проекту «Інтелект України»  зумовлена потребою виховання інтелектуальної еліти нації, без якої неможливо вирішити складні завдання розбудови могутньої, конкурентоспроможної держави на світовій арені.

  Позитивним  є те, що до інноваційної діяльності залучається значне коло однодумців: науковців, вчителів, психологів, батьківської громадськості. Активними учасниками інноваційних процесів є самі учні. Успішність навчання учнів значною мірою визначається високими рівнем оволодіння загальнонавчальними та загальнопізнавальними вміннями та навичками.

Мета всеукраїнського науково-педагогічного проекту «Інтелект України» - впровадження в освітній простір України системи пошуку, розвитку та педагогічної підтримки інтелектуально здібних дітей та учнівської молоді. 

Сутність проекту полягає не в насиченні дитини поглибленими знаннями, а у набутті нею, перш за все, необхідних навичок роботи з інформацією, аналізу, гнучкого творчого мислення, самоконтролю та самооцінки, швидких реакцій, раціональної організації навчальної праці; розвитку пізнавальних процесів — сприйняття, пам'яті, мислення, уяви й уваги; розвитку якостей особистості школяра — цілеспрямованості, працелюбності, організованості, охайності, наполегливості, волі тощо.

Завдання Проекту:

• створення науково обґрунтованої та експериментально перевіреної системи пошуку та відбору академічно обдарованих дітей і учнівської молоді, з метою їхньої подальшої освіти, яка б дозволила повністю реалізувати їхній творчий потенціал;
• створення науково і методично обґрунтованої та експериментально перевіреної системи освіти для академічно обдарованих дітей дошкільного віку;
• створення науково і методично обґрунтованої та експериментально перевіреної системи освіти для академічно обдарованих учнів загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів;
• створення науково і методично обґрунтованої та експериментально перевіреної системи підготовки педагогічних кадрів для роботи з академічно обдарованими дітьми і учнівською молоддю.

Основні правила проекту:

• "Дитина може бути успішною і має бути успішною в школі";
• "Дитині має бути цікаво на уроках";
• "Дитині має бути комфортно в класі".

1.3. Основні шляхи реалізації Проекту

Передбачено здійснення комплексного педагогічного експерименту всеукраїнського рівня з проблеми «Створення системи супроводження навчання, виховання та розвитку академічно обдарованих дітей дошкільного віку та учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

Починаючи з 2008 року, розпочата дослідно-експериментальна робота всеукраїнського рівня за темою «Створення системи супроводження навчання, виховання та розвитку академічно обдарованих дітей дошкільного та молодшого шкільного віку» (накази Міністерства освіти і науки №1218 від 30.12.08 р. та № 898 від 28.09.09 р.).

Починаючи з 2011-2012 навчального року, передбачена апробація системи супроводження навчання, виховання та розвитку академічно обдарованих дітей дошкільного віку та учнів загальноосвітніх навчальних закладів в різних регіонах України.

Починаючи з 2013 року, передбачається проведення педагогічного експерименту всеукраїнського рівня за темою «Шляхи забезпечення наступності у навчанні, вихованні та розвитку академічно обдарованих учнів загальноосвітніх навчальних закладів І і ІІ ступенів».

Починаючи з 2018 року, передбачається проведення педагогічного експерименту всеукраїнського рівня за темою «Персоналізована освіта академічно обдарованих учнів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня».

З метою ефективної реалізації Проекту розроблена «Програма розвитку науково-педагогічного проекту «Інтелект України» на період до 2015 року» та «Програма розвитку науково-педагогічного проекту «Інтелект України» на 2012 –  2017 роки».

У результаті реалізації Проекту будуть вирішені такі завдання:

1. У науковій галузі: розробка, теоретико-методологічне обґрунтування та експериментальна апробація комплексу діагностичних процедур, спрямованих на виявлення академічно обдарованих дітей і молоді; системи навчання і виховання академічно обдарованих дітей і молоді; системи підготовки педагогічних кадрів до роботи з академічно обдарованими дітьми та молоддю.
2. У навчально-методичній галузі: розробка навчально-методичного забезпечення для навчання і виховання академічно обдарованих дітей і молоді; розробка та експериментальна перевірка авторських навчальних програм, призначених для роботи з академічно обдарованими дітьми і молоддю; видання навчальних і методичних посібників, методичних рекомендацій з питань організації навчально-виховної роботи з академічно обдарованими дітьми і молоддю.
3. У соціальній галузі: задоволення соціального замовлення на виховання інтелектуальної еліти нації. Створення передумов для самореалізації та самоактуалізації в дорослому житті академічно обдарованих дітей і молоді.

ІІ. АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ В РАМКАХ ВПРОВАДЖЕННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЕКТУ «ІНТЕЛЕКТ УКРАЇНИ»

2.1.  Дидактичний аспект

У навчанні академічно обдарованих учнів початкової школи найбільш розповсюджені такі освітні моделі:

• модель прискорення (дозволяє врахувати потреби та можливості певної категорії дітей, які вирізняються прискореним темпом розвитку);
  модель поглиблення (передбачається поглиблене вивчення обдарованими учнями певних навчальних дисциплін);
• модель збагачення (орієнтована на якісно інший зміст навчання з виходом за межі вивчення традиційних тем, установленням зв’язків з іншими темами, проблемами, дисциплінами);

• модель проблематизації (передбачає стимулювання інтелектуального та особистісного розвитку учня через використання проблемних методів і завдань проблемного характеру, пошуку альтернативних інтерпретацій навчальної інформації, що сприяють  формуванню в учнів творчого підходу).

Вихідні положення Проекту ґрунтуються на основних засадах Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Державному стандарті початкової загальної освіти» та інших нормативно-правових документах, що регламентують освітню діяльність в Україні.

Проект розроблено в контексті концепції мериктократичної освіти, він ґрунтується на принципах системного, діяльнісного, синергетичного, особистісно орієнтованого підходів, які узгоджуються із загальнопедагогічними принципами і відображають сучасний рівень розвитку та тенденції розвитку національної системи освіти.

Меритократична  освіта та її принципи

До основних положень концепції меритократичної освіти належить теза про визначальну роль інтелектуальної еліти у забезпеченні могутності та процвітанні держави. Її автор –  Т. Веблен – вважав, що тільки інтелектуальна еліта спроможна ініціювати системні позитивні зрушення в суспільно-економічному та духовному розвитку суспільства. У зв’язку з цим прийшло розуміння необхідності цілеспрямованого «вирощування», зміцнення інтелектуального потенціалу нації. Як свідчить досвід розвинених країн, найефективнішим на цьому шляху є підхід, що передбачає раннє виявлення академічно обдарованих дітей і створення для них спеціальної системи освіти. При цьому складовими «формули успіху» у вихованні академічно обдарованих дітей і молоді є: примат розуму й здібностей над походженням; майновим і соціальним станом; створення системи пошуку та відбору академічно обдарованих дошкільників і учнів, створення мережі спеціальних класів (груп у дошкільних навчальних закладах) для їх навчання і виховання; створення системи підготовки і перепідготовки фахівців; належне фінансування за рахунок як бюджетних, так і позабюджетних джерел; створення спеціальних структур з питань роботи з обдарованими дітьми та учнівською молоддю, заснованих як на державних, так і громадських засадах.

Системний підхід як спеціалізований методологічний напрям пізнання системних об’єктів виявився для нас методологічною базою розробки Проекту. Його реалізація  виявляється можливою завдяки дотриманню низки принципів: цілеспрямованості, діалектичної єдності педагогічної системи та середовища, оптимальності, рівноважної відповідності, зворотного зв’язку тощо.

Сутність принципу цілеспрямованості виявляється в положенні про те, що моделювання всіх компонентів системи освіти академічно обдарованих дітей і учнівської молоді має здійснюватися відповідно до її мети.

Своєрідність принципу діалектичної єдності системи й середовища обумовлюється тим, що відкриті системи, до яких належать і система меритократичної освіти, зберігають свою цілісність лише за умов підтримки з навколишнім середовищем динамічної рівноваги. У контексті цього принципу педагогічні системи взагалі та система меритократичної освіти зокрема мають забезпечувати виконання соціального замовлення суспільства на рівень освіченості, розвитку та вихованості молодого покоління громадян.

Сутність принципу рівноважної відповідності виявляється у вимозі під час модернізації одного з компонентів системи освіти обов’язково передбачити необхідні зміни в інших її складниках.

Згідно з  принципом зворотного зв’язку педагоги  мають бути в будь-який момент часу озброєні об’єктивною інформацією про ступінь реалізації цілей навчально-виховного процесу.

Сутність принципу оптимальності виявляється в положенні про необхідність такої організації навчально-виховного процесу, за умов якого його цілі досягаються в максимально повному обсязі з мінімальними витратами ресурсів і часу.

Діяльнісний підхід як система взаємопов’язаних принципів – взаємозалежності свідомості та діяльності, розвитку, історизму, активності, інтеріоризації-екстеріоризації, системного аналізу психіки тощо – дозволяє теоретично обґрунтувати роль діяльності у формуванні психічних процесів і свідомості особистості, надає можливість розкрити механізми засвоєння людиною суспільно-історичного досвіду. Його положення в процесі навчання і виховання академічно обдарованих дітей і учнівської молоді реалізуються завдяки дотриманню принципів динамічного балансу вимог і здібностей, співпраці та співтворчості, створення ситуації вільного вибору, наявності прикладів для наслідування, залучення до процесу викладання внутрішньо мотивованих наставників.

Синергетичний підхід як комплекс взаємопов’язаних принципів функціонування систем відкритого типу, здатних до самоорганізації, виявився длянас методологічною базою для розкриття стохастичної сутності педагогічних процесів і явищ, їх опису та оцінки за допомогою законів математичної статистики.

Сутність особистісно орієнтованого підходу виявляється у створенні умов для найповнішої самоактуалізації обдарованої дитини і молодої людини, що забезпечується реалізацією основних положень парадигми особистісно орієнтованої освіти. Перше положення парадигми стосується уявлень про сутність і призначення освіти. Особистісно орієнтована освіта розглядається як альтернатива традиційній (когнітивно орієнтованій) і розуміється як особливий тип освіти, що передбачає таку організацію взаємодії учнів і педагогів, при якій створено оптимальні умови для розвитку в суб'єктів навчання здатності до самоосвіти, самовизначення, самостійності і самореалізації. Друге положення парадигми пов’язане з визначенням функцій особистісно орієнтованої освіти, до яких відносять: допомогу учневі в процесі самопізнання, самовизначення та самореалізації, а не формування наперед заданих якостей; сприяння формуванню в учнів культури життєдіяльності, що надає можливість особистості продуктивно будувати своє повсякденне життя; розвиток індивідуальних здібностей кожного учня; максимальне виявлення, ініціювання, використання та «окультурення» його суб’єктного досвіду. Третє положення парадигми визначає місце учня в навчально-виховному процесі, який розглядається як його суб’єкт. Тому завдання вчителя полягає не у формуванні і навіть не у вихованні учня, а в педагогічній підтримці, сприянні його становленню як суб’єкта життєдіяльності. Четверте положення парадигми стосується її змісту. Феномен «бути особистістю» являє собою особливу форму соціального буття людини, її орієнтування в соціумі, своєрідну «пристосувальну» реакцію на специфічні умови життєдіяльності. Відповідно до цього зміст особистісно орієнтованої освіти має включати такі обов’язкові компоненти: аксіологічний, когнітивний, дієво-творчий і особистісний. П’яте положення парадигми визначає своєрідність процесуально-діяльнісного компонента особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу. У ньому наголошується на необхідності відмови від суб’єкт-об’єктної взаємодії учителя та учнів на користь суб’єкт-суб’єктної; переходу від пояснювально-ілюстративного навчання до проблемного; від монологу педагога до інтерактивної взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу; від управління з боку вчителя навчально-пізнавальною діяльністю учнів до їхнього самоуправління.

Дидактичні моделі навчання учнів початкової школи всеукраїнського науково-педагогічного проекту «Інтелект України»

Першою особливістю дидактичної моделі початкової освіти у рамках науково-педагогічного проекту «Інтелект України» є реалізація принципів диференційованого підходу до навчання здібних і обдарованих учнів молодшого шкільного віку завдяки створенню в загальноосвітніх навчальних закладах проектних класів. Теоретичними основами проекту є праці сучасних українських вчених О.Я.Савченко та Н.М.Бібік.

Одним із перспективних напрямів організації навчання здібних і обдарованих дітей початкової школи є створення класів прискореного розвитку. Результати педагогячних досліджень дозволяють дійти висновку про високу ефективність цієї форми навчання здібних і обдарованих учнів молодшого шкільного віку за дотримання таких умов:

• розроблення й успішної апробації методики ідентифікації дітей, які можуть успішно навчатися в класах прискореного розвитку;
• створення науково-обгрунтованих навчального плану та навчальних програм і позитивних результатів їх застосування на практиці;
• наявності системи моніторингу, що дозволяє оцінювати ефективність навчально-виховного процесу й коригувати його у разі необхідності;
• забезпечення гарантій добровільності вступу дітей до цих класів, а також можливості не стресового переходу до інших класів на будь-якому етапі навчання.

Другою особливістю дидактичної моделі початкової освіти у рамках науково-педагогічного проекту «Інтелект України» є збагачення змісту освіти завдяки введенню до інваріантної частини навчального плану проектних класів предметів «Еврика» та «Навчаємось разом». Воно здійснюється за стратегіями збагачення й проблемаитзації, тобто спрямовується не тільки на опанування системи наукових знань, практичних умінь і навичок, окреслених Державним стандартом початкової загальної освіти, а й формування ключових компетентностей, розвиток інтелектуальниє і творчих здібностей.

Третьою особливістю означеної дидактичної моделі є підвищення дидактичного потенціалу поаткової освіти завдяки системній пропедевтиці шкільної неуспішності в основній і старшій школі.

Відповідно до одного із основних принципів системного підходу – принципу діалектичної єдності педагогічної системи та середовища, в якому наголошується на необхідності визначення цілей будь-якої педагогічної системи за умов її розгляду як підсистеми тієї мета системи, у яку вона вписана і в якій функціонує, за допомогою методу експертних оцінок виявляються причини утруднень, що виникають в учнів оновної і старшої школи під час вивчення предметів природничо-математичного та гуманітарного циклів і розробляється система заходів, спрямована на їх подолання.

Четвертою особливістю дидактичної моделі є створення на кожному уроці ситуації успіху, зацікавленості, комфорту.

Дидактичний потенціал предметів за програмою науково-педагогічного проекту «Інтелект України»

Науково-педагогічний проект "Інтелект України" реалізується у початковій школі на базі державних програм з різних навчальних дисциплін.

Щоб дитина була успішною не тільки в початковій школі, а й в основній і старшій, треба створити необхідні умови, а також здійснювати серйозну пропедевтичну роботу щодо забезпечення шкільної успішності з традиційно важких предметів основної і старшої школи: фізики, хімії, біології, географії, математики.

Крім звичних предметів, вивчаються дисципліни "Навчаємось разом", "Еврика", збільшено години на вивчення англійської мови.

Вивчення навчальних предметів «Навчаємося разом»,   «Еврика» здійснюється за навчальною програмою, яка розроблена творчим колективом під науковим керівництвом доктора педагогічних наук, професора І.В.Гавриш.

Програма «Навчаємось разом» спрямована на формування ключової компетентності учнів початкової школи учити вчитися,  передбачає також навчання дітей різноманітних прийомів  навчально-пізнавальної діяльності, сприяє формуванню таких якостей, як ініціативність, самоконтроль, а навчальна програма «Еврика» передбачає розвиток винахідницьких умінь та навичок.

Основною метою навчальної дисципліни " Навчаємось разом " є формування в учнів ключової компетентності уміння вчитися, яка розуміється як цілісне індивідуальне психологічне утворення, що інтегрує індивідуальний досвід успішної навчальної праці учня, характеризується наявністю розвинених способів навчальної діяльності та має мотиваційний, змістовий і процесуальний компоненти.

Сформоване уміння вчитися передбачає, що учень:

• сам визначає мету діяльності або сприймає ту, що поставлена вчителем;
• виявляє зацікавленість до навчання, докладає вольових зусиль для досягнення позитивного результату пізнавальної діяльності;
• раціонально організовує свою навчальну працю;
• знаходить потрібну інформацію, добирає доцільні способи для розв'язання завдання;
• виконує в певній послідовності сенсорні, розумові або практичні дії, прийоми, операції;
• усвідомлює свою діяльність і прагне її вдосконалити;
• має уміння й навички самоконтролю та самооцінки.

Тому мета навчальної дисципліни - формування в учнів ключової компетентності уміння вчитися передбачає розв'язання таких завдань:

• формування в учнів мотивації навчально-пізнавальної діяльності; прагнення і здатності до освіти впродовж життя;
• формування інформаційної основи навчально-пізнавальної діяльності;
• формування процесуально-діяльнісної складової навчально-пізнавальної діяльності;
• формування здатності до рефлексії;
• розвиток пізнавальних процесів - сприйняття, пам'яті, мислення, уяви та уваги;

• мовленнєвий розвиток учнів молодшого шкільного віку;
• розвиток якостей особистості учня - цілеспрямованості, працелюбності, організованості, охайності, наполегливості тощо.

У процесі добору змісту враховується його наступність і неперервність, доступність і науковість, потенційні можливості для взаємозв'язку навчання, виховання і розвитку, реалізації концепції компетентнісної освіти, принципів гуманізації навчально-виховного процесу, відповідності змісту загальній структурі навчально-пізнавальної діяльності, функціональної повноти компонентів змісту освіти, суб'єктності, врахування індивідуальних і вікових особливостей учнів тощо.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти та згідно з дидактичними основами конструювання змісту освіти до змістових ліній навчального предмету " Навчаємось разом " віднесено:

• становлення учня як суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності;
• формування знань і умінь, раціональних прийомів роботи з книгою та іншими джерелами навчальної інформації (за Є. Кабановою-Мєллєр).

Основною метою навчальної дисципліни "Навчання грамоти" є -  формування в учнів основ мовленнєвої культури.

Сформована мовленнєва культура передбачає, що учень:

має сформовану мотивацію щодо вивчення рідної мови;

• опанував елементарними знаннями про мову і мовні уміння;
• опанував уміннями та навичками раціонального читання;
• опанував уміннями та навичками каліграфічного і грамотного письма;
• має сформовані уміння та навички усного мовлення (слухання - розуміння, говоріння).

Тому мета навчальної дисципліни – формування в учнів основ мовленнєвої компетентності - передбачає розв'язання таких завдань:

• формування в учнів мотивації вивчення рідної мови;
• формування знань про мову і мовні уміння;
• опанування учнями первинних навичок читання вголос та про себе;
• опанування учнями первинних умінь і навичок каліграфічного і грамотного письма;
• удосконалення умінь і навичок усного мовлення.

До основних методів, які використовуються в процесі навчання грамоти, належать аналітико-синтетичний метод і метод цілих слів. 

Аналітико-синтетичний метод надає можливість формувати в учнів аналітико-синтетичні дії зі звуками мовлення, що є передумовою для формування в них первинних навичок читання і письма.

Метод навчання цілими словами надає можливість формувати в учнів симультанного сприйняття ними знайомих слів, що є передумовою формування прийомів раціонального читання.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти навчальний предмет будується за такими трьома змістовими лініями: комунікативною, мовною, лінгвоукраїнознавчою.

Метою навчального предмету "Математика" є опанування учнями системою математичних знань, умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті та достатніх для успішного оволодіння систематичними курсами алгебри, геометрії, фізики, хімії, природознавства та формування в них математичних здібностей.

Ця мета передбачає розв'язання таких завдань:

• подальшого розвитку в дітей молодшого шкільного віку сенсорних здібностей і процесів;
• формування уявлень про натуральне число, навичок додавання та віднімання натуральних чисел і нуля;
• розв'язування задач на знаходження суми, різниці, на різницеве порівняння тощо;
• формування уявлень про основні геометричні фігури;
• формування початкового досвіду вимірювань і обчислень геометричних величин;
• формування первинних графічних умінь;
• розвитку логічного мислення, формування умінь доказово міркувати й пояснювати свої дії;
• формування мовленнєвих умінь, пов'язаних із використанням математичних термінів і символів.

Розв'язання цих завдань здійснюється через змістовні лінії, передбачені Державним стандартом початкової освіти.

Мета курсу "Людина і суспільство" – сприяти формуванню в учня початкової школи потреби до пізнання світу і людини в ньому як соціальної і біологічної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах: пізнавальній, моральній, діяльнісній, вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній; вихованню патріотизму, поваги до Української держави, її символіки, свідомого бажання зробити свій внесок у становлення України як демократичної заможної держави; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших учнів.

У процесі навчання в учнів формуються уявлення та поняття про цілісність світу; природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються узагальнені та емпіричні уявлення і поняття, які відбивають основні властивості й закономірності реального світу, розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід.

Цей курс також передбачає створення передумов для усвідомленого сприйняття і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу.

Розвивальний аспект змісту предмета передбачає формування досвіду творчої діяльності учнів, розвиток загальнопізнавальних, організаційних, контрольно-оцінних умінь; оволодіння узагальненими способами дій; моделювання культурних і статево-рольових стандартів поведінки в різних ситуаціях; розвиток активного пізнавального ставлення до природного та соціального оточення; пізнання учнями своїх можливостей.

2.2  Виховний аспект

Інтелект - це стратегічний ресурс розвитку нашого суспільства як невід'ємної складової європейської і світової цивілізації. Спостерігається  значне посилення уваги до  виховання  інтелектуальної еліти нації.  Розвиток інтелектуального потенціалу суспільства, народу й особистості належить до національних освітніх пріоритетів.

Науково-педагогічний проект «Інтелект України» передбачає формування духовності, моральності як провідних якостей особистості. Особливої актуальності ця справа набуває сьогодні, коли проблеми морально-духовного, соціально-економічного й патріотичного розвитку потребують значної уваги.

Виховання молоді, яка буде надійною основою держави потребує великої уваги та праці. Розвиток особистості є основним завданням, тому постає питання про форми та методи виховання, які б забезпечували цей розвиток через досягнення кожною особистістю власного успіху. Виховна робота спрямовується на:

• підготовку дитини, здатної до творчої праці;
• формування принципів здорового способу життя;
• розвиток етичного та естетично-екологічного виховання;
• виховання учнів на основі визнання пріоритетності загальнолюдських цінностей.

Оновлення навчально-виховного процесу будується відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей кожної дитини, з подальшим зростанням активності до самостійності.

Проектування ефективної міжособистісної комунікації

Головною  метою закладу є виховання особистості, а її основою є вивчення соціальних, економічних, психологічних передумов конфліктів та їхнє попередження, прищеплення дітям культури партнерства та співробітництва, взаємної поваги та толерантності. Формування змісту освіти в закладі спрямоване на відтворення духовного й інтелектуального потенціалу кожної дитини, розвиток національної культури, утвердження духовної єдності різних народів.

Школа покликана сьогодні бути головним кермом у розвитку дитини: створенню всіх необхідних умов для того, щоб машина відродження духовних орієнтирів і цінностей запрацювала на всю потужність. Школа - це показник нашого внутрішнього Я; це пульс, який так тривожно б’ється сьогодні, в час духовних і ціннісних катаклізмів.

Школа має можливість відкрити в дитині душу творця, а головне дати їй змогу пробудитися і розквітнути.

Кредо школи: від природних задатків до крилатих творчих злетів.

Системостворююча основа виховного процесу навчального закладу

Організація соціально відкритого простору духовного виховання особистості майбутнього громадянина України, моральні засади життя учнів у інноваційній школі повинні здійснюватись за такими принципами:

• моральний взірець особистості педагога;
• соціально - педагогічне партнерство;
• індивідуально - особистісний розвиток школяра;
• соціально активна діяльність учнів.

Виховання особистості школяра повинно починатися з особистості вчителя. Моральне право знаходитися біля дітей має тільки той учитель, який здатний побачити в дитячій душі світло, який уміє власним прикладом показати, що є справжнє, а що фальшиве, адже не можна навчити тому чи виховати те, чого не знаєш або не вмієш сам. Моральну, духовну особистість не можна виховати без учителя, який повинен любити своїх вихованців, розуміти їх. Крім цього, результативність виховного процесу залежить від професійних якостей педагога. Хороший вихователь завжди помічає, коли дитина старається, хоч результати і незначні, і дає зрозуміти, що він бачить успіх.

Соціально - педагогічне партнерство відіграє одну з головних ролей у процесі виховання, бо без такого партнерства суб’єкти освітнього процесу не здатні забезпечити повноцінний духовний розвиток і виховання учнів. Для вирішення цього загальнонаціонального завдання і необхідно будувати педагогічно доцільні партнерські стосунки з іншими суб’єктами соціалізації: сім’єю, громадськими організаціями, закладами культури, спорту.

Найважливішим завданням нашого закладу є індивідуально - особистісний розвиток школяра. І лише сама педагогічна підтримка самовизначення особистості, розвиток її здібностей, талантів, передача їй системних наукових знань, навичок і компетенцій, необхідних для успішної соціалізації, не створюють самі собою умови для вільного розвитку соціально зрілої, інноваційної особистості, бо особистість, яка не відрізняє добро від зла, не цінує життя, труд, родину, інших людей, Батьківщину, тобто все те, в чому в моральному плані стверджує себе людина і розвивається її особистість, не може бути вільною. Це завдання може бути розв’язане лише на шляху реалізації особистісного підходу до учнів, коли кожен школяр постійно відчуває, що він цікавий як особистість кожному вчителеві і всьому педколективу в цілому; що його труднощі й проблеми, його майбутня доля щиросердно турбує педагогів, які прагнуть допомогти йому відкрити своє життєве покликання, реалізувати себе як особистість в суспільстві.

Повноцінний духовно - моральний розвиток відбувається за умови, коли виховання не обмежується інформуванням учнів про певні цінності, а відкриває перед ними можливості для морального вчинку.

Основний зміст виховної роботи в навчально-виховному комплексі включає в себе:

1. Національно-патріотичне виховання - формування національної свідомості і відповідальності, виховання любові до рідної землі, її історії, відновлення і збереження історичної пам'яті, прищеплення працелюбності, індивідуальності, виховання бережливого ставлення до мови, культури та традицій свого народу.

2. Інтелектуально-духовне виховання - розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, виховання потреби самостійно здобувати знання та вміння, використовувати їх, здатність практично реалізовувати особистий життєвий вибір на основі здобутих знань та умінь, здатність формувати та відстоювати власну позицію.

3. Громадянсько-правове виховання - прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина, виховання громадянського обов'язку перед державою, суспільством, формування правової культури особистості.

4. Морально-етичне виховання - формування почуття власної гідності, честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни, формування моральної культури, засвоєння моральних норм, принципів.

5. Екологічне виховання - формування основ екологічного мислення та екологічної культури, володіння знаннями та практичними, вміннями раціонального використання природних ресурсів, почуття відповідальності за оточуюче середовище, залучення до активної екологічної та природоохоронної діяльності.

6. Художньо-естетичне виховання - розвиток естетичного смаку, формування художніх здібностей, вивчення народних традицій та кращих надбань культури, вміння створювати прекрасне.

7. Трудове виховання - формування особистості, яка свідомо та відповідально ставиться до праці.

8. Фізичне виховання - сприяння здоровому способу життя, виховання відповідального ставлення до власного здоров'я, духовне та психічне формування, боротьба з шкідливими звичками та попередження їх появі, профілактика захворювань методом створення умов для активного способу життя. Для всебічного виховання дитини проводяться: науково - дослідницька та пошукова робота.

Постійне вдосконалення системи виховної роботи створює середовище, що розвиває, навчає і виховує дитину, розкриває її індивідуальність, сприяє реалізації мети, надає змогу оволодіти необхідними знаннями та вміннями.

В закладі створені належні умови для розвитку культурних потреб дітей, вдосконалюються методи виховної роботи, розробляються та втілюються в життя інноваційні програми і заходи.

Отже, виховний процес школи трактується на засадах органічного поєднання національного і  загальнолюдського, виховання учнів громадянами і патріотами України, які дбають про майбутнє своєї Батьківщини.

Метою всіх учасників навчально-виховного процесу є духовна єдність учнів, вчителів, батьків, громадськості, де панують злагода і любов, бо лише у справжній дружній сім’ї можна виховати особистість з високими моральними якостями. Батьки, члени громади є активними учасниками шкільних навчальних і виховних заходів, спільно співпрацюють з педагогічним колективом. У нашій школі відроджується традиційний статус української родини, а підростаюче покоління виховується на славних героїчних подвигах своїх дідів та прадідів.

Школа є найважливішим фактором, який забезпечує соціокультурну модернізацію українського суспільства та інтеграцію учнів у соціокультурний простір.

2.3.  Методичний аспект

Діяльність школи ґрунтується на високих принципах гуманізму, регулюється чинним законодавством України та власним статутом.

Внутрішнє управління школою здійснюється на основі принципу розподілу функцій і повноважень відповідно до їх компетенцій.

Науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти здійснюють Міністерство освіти і науки України, підпорядковані йому науково-методичні установи та вищі навчальні заклади, а також Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, районні (міські) методичні кабінети, науково-дослідні установи Академії педагогічних наук України та Національної академії наук України.

Завданнями науково-методичного забезпечення є:

• розроблення і видання навчальних програм, навчально-методичних та навчально-наочних посібників;
• організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, в тому числі керівних кадрів, системи загальної середньої освіти;
• вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів загальноосвітніх навчальних закладів, вироблення відповідних рекомендацій;
• організація співпраці з вищими навчальними закладами всіх рівнів акредитації для підвищення ефективності навчально-методичного забезпечення;
• висвітлення в засобах масової інформації досягнень педагогічної науки та педагогічного досвіду.

Для здійснення науково-методичної та експериментально-пошукової діяльності у школі сворена науково-методична рада, до складу якої запрошуються наукові співробітники, методисти відділу освіти, досвідчені вчителі школи та ін.

Особлива увага приділяється системі методичної роботи з педагогічними кадрами. Підвищення теоретичного, професійного рівня учителів - завдання методичної служби, яка  враховує сильні і слабкі сторони кожного конкретного педагога, його досвід, знання, уміння, навички, можливості і потреби. Тому методична робота в школі побудована на діагностичній основі та розвивається за такими напрямками:

• підвищення методичного рівня вчителя;
• вдосконалення професійної майстерності;
• розширення загального культурного кругозору.

Умовами успішної організації науково-методичної роботи є попередній аналіз і оцінка дій виконавців:

•  відстежується індивідуальна робота з кожним учителем;
• вивчаються умови обміну досвідом учителів різного рівня професійної підготовки, що дає можливість вирішити науково-методичні та навчальні завдання школи.

Наприкінці навчального року педагоги роблять оцінку методичної роботи школи, роботи методичного об’єднання, самооцінку, заповнюючи діагностичну  карту. Керівник методичного об’єднання веде протягом року картку-інформацію про участь педагогів школи у методичних та навчально-виховних заходах.

Ці результати аналізуються на засіданнях методичної ради школи та враховуються при проведенні атестації, є підставою для матеріального та морального стимулювання педагогів. При проведення атестації педагогів особлива увага звертається на оцінку їхньої діяльності учнями, батьками, колегами.

Рівень педагогічної майстерності можна перевірити і на основі спостереження реальних педагогічних ситуацій, що трапляються в школі щодня. Саме так можна визначити і вміння педагога орієнтуватися в них. Щоб уникнути помилок при перевірках, слід здійснювати оцінку і аналіз перш за все результатів, але потім обов’язково аналізувати якість усіх процесів. Це допоможе виявити причини позитивних або негативних результатів, тобто контролювати і результати управління, і процес його здійснення.

Важливим є вміння педагога організувати навчальний процес як педагогічну взаємодію. З огляду на нову ситуацію в освітньому просторі України педагог повинен буде уміти працювати в умовах вибору педагогічної позиції, технології, підручників, змісту та форм навчання тощо.

Отже, напрямок професійної переорієнтації вчителя буде від просвітництва до здійснення життєтворчості та культуротворчої місії, від маніпулятивної, авторитарної педагогіки до педагогіки особистісно-зорієнтованої, педагогіки співробітництва.

Кінцевим продуктом високого рівня методичної роботи та методичної культури вчителя був і залишається учень. Тому основні зусилля  потрібно спрямувати на формування соціально активної, творчо розвиненої особистості, здатної вчитися упродовж життя, спроможної адаптуватися до складних умов сучасності.

2.4. Організаційно-управлінські аспекти впровадження проекту

Управління організацією навчально-виховного процесу зумовлюється його метою та завданнями й будується на основі принципів плановості, циклічності, наступності, нормування, оптимізації та наукової організації, психологічного забезпечення, перспективності, прогнозування, стимулювання та розвитку.

Управління спрямоване на забезпечення ефективної взаємодії всіх їх підрозділів із метою досягнення стратегічних та тактичних цілей діяльності.

Роботі по впровадженню  науково-педагогічного проекту «Інтелект України» передувало вивчення його нормативно-правової бази :

• Концепція реалізації науково-педагогічного проекту «Інтелект України»;

• Наказ МОН, молоді та спорту  України №797 від 10.07.2012 «Про продовження впровадження науково-педагогічного проекту «Інтелект України» в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів України»;
• Типові навчальні плани, пояснювальна записка до навчальних планів;
• Умови конкурсного приймання учнів;
• Програма розвитку науково-педагогічного проекту «Інтелект України» на 2012-2017 р.р.

Велике значення надавалося ознайомленню з результатами експерименту з впровадження науково-педагогічного проекту “Інтелект України”:

• Ознайомлення з досвідом роботи Харківської гімназії №169;4
• Участь адміністрації НВК №139 та  вчителів початкових класів  у практичному семінаріу м. Харкові.  

Було проаналізовано стан матеріально-технічної бази школи, якісного складу учителів.

Для забезпечення державно-громадського управління в загальноосвітньому навчальному закладі створено органи громадського самоврядування та колегіальний орган управління – педагогічна рада.

Діяльність цих органів покликана забезпечити адаптивність, гнучкість та

відкритість управління, сприяти поступовому переходу до стратегічно-цільового управління. На засіданні педагогічної ради колектив навчально-виховного комплексу ознайомився з системою навчання за програмою  науково-педагогічного проекту    «Інтелект України».  Це питання також обговорювалося на засіданнях ради школи та методичного  об’єднання вчителів початкових класів.

Тільки після цього було прийнято рішення щодо впровадження проекту у закладі та погоджено з управлінням освіти.

Для ефективного впровадження проекту велике значення надавалося роботі з кадрами:

• Підбір учителів для роботи у класах за програмою науково-педагогічного проекту “Інтелект України”;
• Навчання учителів інформаційно-комп’ютерній грамотності.

Впродовж року проводилося навчання вчителів (участь у навчальних семінарах та тренінгах), створювалася матеріально-технічна база для майбутніх перших класів.

Поряд з цим відбувалося і ознайомлення батьківської громадськості  з умовами впровадження проекту через засоби масової інформації, сайт школи, виступи вчителів на батьківських зборах в ДНЗ мікрорайону школи, проведення батьківських зборів  “Майбутній школяр”.

Результатом цієї роботи був початок  прийому заяв від батьків,  проведення підготовчих занять у Центрі підготовки майбутніх першокласників «Школярик», а вже потім  тестування дітей для зарахування до 1-го класу, що будуть навчатися за програмою “Інтелект України”.

Значна робота проводилася заступником директора з навчально-виховної роботи початкової школи з документацією:

• укладання навчальних планів;
• розподіл варіативної складової для проведення індивідуальних консультацій та групових занять у ГПД;
• методичний супровід навчально-виховного процесу;
• вивчення адаптаційного періоду першокласників.

Діяльність організаційних структур на всіх рівнях управління загальноосвітнім навчальним закладом набула рефлексивного характеру завдяки впровадженню моніторингового супроводу управління, у здійсненні якого значна роль належить шкільній психологічній службі. Ми даємо можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей та віри у власні сили.

У процесі керування сучасною школою та у прийнятті правильних рішень важливу роль відіграють комунікації, під якими розуміється обмін інформацією між учасниками навчально-виховного процесу. На думку окремих дослідників, керівник витрачає на комунікації 50 - 90 %  робочого часу. Тому керівник сучасного загальноосвітнього закладу повинен бути ефективним у комунікаціях. Щоб діяльність була результативною, працівники закладу повинні мати інформацію про свою роботу, про роботу методичних об’єднань та школи в цілому, про те, як розвивається школа, які тенденції цього розвитку, як удосконалюється навчально-виховний процес. Інакше кажучи, потрібні постійна діагностика, аналіз, зворотній зв’язок, поінформованість про сфери життя та діяльності шкільного колективу. З метою удосконалення навчально-виховного процесу та покращення результативності роботи школи у закладі створена комунікативна система. Вона  передбачає такі форми комунікацій, які забезпечують отримання керівником об’єктивної інформації про стан усіх ланок керованого об’єкта.

Використовуються інформаційні технології в адмініструванні школи.

Наші учні навчаються, творять, досліджують, перемагають, переборюють труднощі. Слід зауважити, що не залишаються поза увагою діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. Для задоволення освітніх проблем таких дітей у школі організовано на високому рівні якісне індивідуальне навчання.

Контроль за наданням якісних освітніх послуг, які пропонує педагогічний колектив школи батькам та учням, є постійним вектором діяльності закладу, глобальним завданням адміністрації. Відвідування уроків, співбесіди з учителями, проведення теоретичних практикумів, робота методичної та педагогічної рад, методичних об’єднань – аспекти управлінської та методичної діяльності які спрямовані на формування внутрішньої мотивації школярів до найнеобхіднішої цінності на Землі – знань. Аналіз відвідуваних уроків сприяє підвищенню фахової майстерності учителя, поширенню позитивного педагогічного досвіду, зміцненню психологічного настрою учителів, віри у свої можливості. Практична спрямованість та систематичний контроль з боку адміністрації, гуманізм, вдале поєднання інноваційних і традиційних видів керівництва сприяє професійному зростанню, удосконаленню викладацьких умінь та навичок педагогів.

III. ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЕКТУ У ПРАКТИКУ РОБОТИ НВК №139

Авторитет НВК № 139 в Індустріальному районі стабільно високий. Цьому сприяє висока якість знань учнів, високі результати ЗНО та стабільно велика кількість учнів, що по закінченню навчання вступають у ВНЗ.

Реалізуючи у повному обсязі основний компонент навчального плану, НВК широко використовує потенціал варіативної частини  навчального плану та додаткові заняття, які мають особливе значення у засвоєнні освітньої парадигми розвивального навчання.

Реалізуючи у закладі комплексно-цільову програму «Обдарована дитина», ми стали перед проблемою навчання, оскільки спектр індивідуальних обдарувань дітей надзвичайно широкий. Вивчення цієї проблеми і бажання допомогти, підтримати, а також «не загубити» жодної обдарованої дитини, привели нас до потреби створення широкого спектру навчальних програм різного спрямування:

• програм, адаптованих на підвищений рівень навчальної діяльності;
• програм, адаптованих на розвиток творчих здібностей учнів;
• авторських пропедевтичних курсів з предметів;
• програм додаткової освіти.

У НВК № 139 визначені ключові напрями освітньої діяльності:

• забезпечення високого рівня якості знань, який передбачає професійне і громадянське самовизначення особистості;
• реалізацію мотивації учнів щодо подальшого отримання освіти;
• задоволення різнобічних культурних та духовних потреб;
• адаптація випускника у постійно змінюваних економічних умовах.

Якість освіти сьогодні визначає стан економіки та рівня життя країни завтра. У навчально-виховному комплексі  проводиться соціологічне опитування, за результатами якого учні хочуть мати ґрунтовні знання не тільки для продовження освіти, а й для майбутнього кар’єрного росту, з яким пов’язують успішність на роботі, хороший заробіток, міцну забезпечену сім’ю.

Завдання забезпечення якісної освіти завжди стояло у закладі. Однак стара система якісної освіти перестала бути актуальною. Пошук шляхів досягнення сучасної якісної освіти на рівні школи визначив комплекс завдань, пов'язаних з управлінням якістю освіти:

• моделювання бажаного рівня якості результатів навчання, що фактично означає розробку моделі випускника (дод.1);
• моделювання освітніх процесів, необхідних для досягнення бажаного рівня якості знань (розробка моделі навчально-виховного комплексу - дод.3);
• створення умов для забезпечення такого функціонування освітньої системи, яка забезпечить досягнення заданого рівня якості освіти (розробка навчальних планів і програм, використання інноваційних педагогічних технологій та ін.).

Модернізація освіти у НВК № 139 визначається зміною соціального замовлення з боку громадськості, батьків, учнів. Існують протиріччя між:

• традиційною організацією навчального процесу і реалізацією задач, визначених стратегією модернізації освіти;
• ступенем відкритості школи і потребою громадськості в інформованості щодо питань освіти;
• нормативним бюджетним фінансуванням школи і завданнями оновлення змісту освіти.

Вивчення проблемної ситуації у навчально-виховному комплексі (невідповідність існуючих освітньо-виховних компетентностей випускника сучасним вимогам) виявило наступне:

• недостатній облік різних інтелектуальних, психофізіологічних особливостей розвитку особистості учня;
• темпи впровадження інноваційних, інформаційних та здоров'язберігаючих технологій відстають від потреб змін освітнього процесу в школі;
• недостатній рівень демократизації, рівноправних начал між усіма учасниками навчально-виховного процесу;
• у зв’язку зі збільшенням кількості нових інноваційних освітніх закладів в Індустріальному районі та місті Дніпропетровську в цілому, виникає необхідність постійного підвищення конкурентоспроможності навчального закладу.

Саме бажання зануритися в дану проблему якомога глибше і надихнуло наш заклад на участь у експерименті. Програма науково-педагогічного проекту «Інтелект Украни»  суттєво доповнює та розширює рамки сучасної інноваційної освіти та дозволяє всі аспекти освітньої діяльності розвивати у контексті збереження і розвитку творчого потенціалу людини.

Навчально-виховний комплекс №139 налічує 1042 учні, 67 педагогів 30 керівників гуртків, тоді як сусідня школа охоплює навчально-виховним процесом лише 630 дітей. Тож, щоб утримати авторитет, працювати необхідно тільки інноваційне, і це є неабияким фактором. Звичайно, у нашому закладі певна увага приділялась формуванню у дітей та підлітків інноваційного світогляду, створенню умов для саморозвитку, самоствердження, самореалізації особистості, пов’язаних, зокрема, з євроінтеграційними потребами країни та соціалізуючими аспектами освіти (справедлива освіта, толерантність, культурний плюралізм тощо), але вона носила епізодичний характер і цілком залежала від творчих можливостей і бажання працювати у цьому напрямку того чи іншого члена педагогічного колективу.

У духовному плані серед більшості дітей та молоді спостерігається невміння і небажання визначати життєві цілі, у свідомості відбувається девальвація загальнолюдських і національних цінностей, для значної їх частини властивий стан соціальної інфантильності. Актуальними є проблеми культури спілкування, соціальної адаптації.

Навчально-виховний комплекс №139 отримав стасус експериментального і приєднався до Всеукранського науково-педагогічного проекту «Інтелект Украни» у вересні 2011 року (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.07.2011р. «Про розширення бази для експериментального впровадження науково-педагогічного проекту «Інтелект України», з метою подальшої реалізації завдань науково-педагогічного проекту «Інтелект України»).

Своєю місією вбачаємо - створення умов для всебічного розвитку інноваційної особистості, здатної до життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах незалежної України, творчої самореалізації учителів і учнів, забезпечення якісної освітньої підготовки учнів на рівні (або вище) державних освітніх стандартів, з метою здобуття їхньої конкурентоспроможності, працевлаштування, самовизначення.

Головною метою роботи у проекті на базі НВК №139 є:

• перебудова змісту і методології навчального процесу згідно вимогам сучасності;
• удосконалення організації процесу навчання та виховання, яке сприяє формуванню нової системи ціннісних орієнтирів та моделей поведінки підростаючого покоління та суспільства загалом.

В функції закладу входить:

• підвищення рівня освіченості учнів та педагогів;
• виховання соціально-адаптованої мислячої особистості;
• формування у дітей та підлітків інноваційного світогляду;
• реалізацію напрямів, пов’язаних з євроінтеграційними потребами країни та соціалізуючими аспектами освіти (справедлива освіта, толерантність, культурний плюралізм тощо).

Серед методів навчання дітей у проекті превалюють самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням стимулює поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання  мають творчий, диференційований характер. На  уроках використовуються групові та індивідуальні заняття. Зміст навчальної інформації доповнюється науковими відомостями, які можна одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації.

Вищеперелічені аспекти, які органічно вплетені в уроці, доповнюються системою позакласної та позашкільної роботи: виконання учнем позанавчальних завдань; відвідування гуртка; участь у інтелектуальних конкурсах; оглядах знань, олімпіадах тощо.

У учнів формується вибірковий пізнавальний інтерес, допитливість. Школярам  нецікаві елементарні завдання, постійний контроль з боку вчителя, тобто те, що обмежує його самостійність та ініціативу. В них розвивається критичний підхід до змісту, прийомів, форм навчання, розширюються інтереси, помітно зростає потреба у спілкуванні з однолітками, проявляються нові мотиви учіння, пов'язані з формуванням життєвої перспективи та ідеалів. У дітей, що навчаються за програмою «Інтелект України», збільшується гнучкість, тобто здатність продукувати образи малюнків з різних тематичних категорій.

Робота над проектом спонукає до вибору активної моделі навчання, де кожен учень постійно перебуває в стані пошуку, хоче отримати відповіді на питання, які його цікавлять, уміє знайти інформацію. Щоб вирішити проблему, розмірковує разом з іншими однокласниками над способом виконання поставлених завдань. Таке активне навчання передбачає застосування різноманітних методик, які стимулюють пізнавальну активністьі самостійність учнів, розвивають уяву, формують творче мислення, допомагають дітям уявити себе в різноманітних життєвих ситуаціях: у ролі письменників, художників, дослідників, винахідників. Цьому сприяють спостереження, досліди, практичні і самостійні роботи. Запитання від учня до вчителя і навпаки, евристичні бесіди, робота у групах змінного складу, ігри, інсценізації, проблемні творчі завдання. Діти із захопленням виконують вправи «Кола на воді», «Учитель», «Фотоапарат», змагаються під час виконання вправи «Перегони», вчаться формулювати і зв’язно висловлювати особисту думку з тих чи інших питань, знаходити власні варіанти вирішення проблемних завдань.

У проекті вихованці здобувають знання у процесі активного обговорення: вони не бояться висловлювати свої міркування, не бояться бути почутими. Адже звикли до аналізу самої думки, а не до того, хто її висловлював.

Навчання без творчості – мука. Без пошуку, без фантазії, без творчих знахідок і втрат, без активної діяльності маленьких дітей та їх взаємодії співпраці вчителя і учнів – важкий тягар. Коли елементи творчості стають обов’язковою складовою навчального процесу та є можливість рухатися і переміщуватися у класі, тоді навчання стає цікавим і радісним.

Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям, потребує творчого вчителя з високою психологічною і педагогічною кваліфікацією.  

Педагоги, що працюють у класах за науково-педагогічним проектом «Інтелект України», мають певний обсяг знань про природу дитячої обдарованості, вміють організовувати навчально-пізнавальну діяльність з урахуванням рівнів і сфер вияву обдарованості кожного учня, запроваджують в своїй професійній діяльності елементи нових технологій тощо.

3.1 Результативність впровадження проекту

Результати роботи у науково-педагогічному проекті «Інтелект України» вражають. У ході моніторингових досліджень рівень навчальних досягнень навички навчання у 1-х класах був:

• у 2011-2012н.р. – І семестр – 34% - високий рівень,  38%-достатній рівень (Осінній Олександр мав швидкість читання – 118 слів за хвилину); кінець року – 72%- високий рівень,  19%-достатній рівень (Осінній Олександр мав швидкість читання – 139 сл./хв., Сидоренко Артем – 129 сл./хв., Ярова Олена – 121сл./хв., Тютюнник Софія – 120 сл./хв., Саченко Марія – 102 сл./хв.);
• у 2012-2013н.р. - І семестр – 53-високий рівень, 32%-достатній рівень (Сова Рената мала швидкість читання – 161 сл./хв., Козачок Вероніка - 90 сл./хв., Шевченко Ілля – 127 сл./хв., Фіклістова Діана – 88 сл./хв.); кінець року – 81% - високий рівень,  19%-достатній рівень (Сова Рената мала швидкість читання – 170 сл./хв., Батрак Тетяна - 155 сл./хв., Козачок Вероніка - 145 сл./хв., Шевченко Ілля – 127 сл./хв., Фіклістова Діана - 120 сл./хв.);
• у 2013-2014н.р. - І семестр – 40%-високий рівень, 40%-достатній рівень; кінець року – 92% - високий рівень,  8%-достатній рівень.

Рівень розвитку пізнавальної сфери в учнів, що працюють за науково-педагогічним проектом «Інтелект України» набагато вищий у порівнянні з показниками традиційних класів. Школярі виявляють високий рівень мотивації до навчання, сформованості якостей швидкого й усвідомленого читання, математичних здібностей, розвитку логічного мислення, пам’яті, достатній рівень комунікативної компетентності з англійської мови.

Під час анкетування батьки учнів таких класів відзначають суттєве зростання загального розвитку своїх дітей, інтерес до навчання , самостійність у роботі, високий рівень самоорганізації.

Працюючи  за програмою науково-педагогічного проекту «Інтелект України», ми забезпечуємо:

• підвищення іміджу школи;
• активізацію творчої активності педагогічних кадрів;
• підвищення рівня психолого- педагогічної культури та фахової майстерності педагогів;
• запровадження інноваційних навчально-виховних технологій, спрямованих на розвиток креативності учасників педагогічного процесу;
• зростання якості освіти та виховання;  
• вдосконалення системи психолого-педагогічного супроводу розвитку особистості школярів, що забезпечує максимально сприятливі умови для задоволення освітніх потреб;
• розвиток самосвідомості, самореалізації кожної дитини у творчому середовищі.

На рівні особистості педагога:

• усвідомлення пріоритетів креативної освіти;
• активізація творчого потенціалу;
• комплексне впровадження інноваційних педагогічних технологій розвитку творчих здібностей учнів;
• зростання прагнення до самовдосконалення, самоосвіти та самореалізації;
• включення в систему науково-дослідної роботи, накопичення передового педагогічного досвіду, який може бути запровадженим у масову практику.

На рівні особистості учня:

• активізація інтересу до навчально-виховного процесу, творчого потенціалу, залучення до творчої діяльності, зростання рівня творчої компетентності;
• засвоєння та зростання якості компетентісних знань;
• зростання рівня загальної культури учасників навчально-виховного процесу;
• зменшення рівня захворюваності дітей;
• збільшення кількості учнів - призерів олімпіад і просвітницьких конкурсів;
• зростання кількості батьків-активних учасників шкільного життя;
• зростання кількості громадських організацій і спонсорів - активних помічників втілення проекту в навчальному закладі.

ІV. ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів роботи по впровадженню у навчально-виховному комплексі науково-педагогічного проекту «Інтелект України» дозволило дійти висновків про ефективність дидактичної моделі навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи та доцільність її впровадження в практику роботи  навчального закладу.

Аналіз даних дозволив дійти висновків про високу ефективність дидактичної моделі навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи в процесі розвитку всіх без виключення компонентів академічної обдарованості - особистісного (високий рівень сформованості мотивації навчально-пізнавальної діяльності та мотивації досягнення, наполегливість, уміння долати труднощі, здатність до концентрації уваги тощо) та креативного (здатність бачити суперечності, формулювати проблему та винаходити шляхи її розв'язання; гнучкість, оригінальність, швидкість, дивергентність мислення; розвинена уява; кмітливість тощо), інтелектуального (здатність бачити закономірності, моделювати ситуації, висувати версії, узагальнювати, знаходити аналогії, будувати доказ тощо). Зокрема, в експериментальних класах порівняно з контрольними значно зросла кількість учнів, в яких сформовано високий рівень мотивації досягнення та мотивації учіння, дивергентності мислення, здатності до формулювання проблеми та винайдення шляхів її розв'язання, кмітливості, концентрації уваги, уяви (в тому числі й просторової).

Статистична значущість змін у рівнях розвитку академічної обдарованості учнів початкової школи підтверджується кількісним аналізом отриманих результатів, а також порівняльною характеристикою шкільної успішності учнів експериментальних і контрольних класів.

Науково-педагогічний  проект «Інтелект України» допомагає виявити і реалізувати творчий потенціал академічно обдарованої дитини. Поширення програми на середню й старшу школу є обов`язковою умовою реалізації проекту "Інтелект України". А значить і у нашому закладі школярі зможуть продовжити навчання за програмою "Інтелекту України" до випускного класу.

Обдаровані діти – майбутній цвіт нації, її інтелектуальна еліта, гордість і честь України, її світовий авторитет. І наше завдання полягає в тому, щоб дбайливо ростити нові таланти, починаючи з їх найменших літ. Успішне вирішення завдань навчання і виховання обдарованих дітей, розвиток їхньої обдарованості безпосередньо пов’язані з питанням досконалення підготовки психологів і педагогів, які мають володіти певним обсягом знань про природу дитячої обдарованості, психолого-педагогічні особливості прояву обдарованості, вміти спілкуватися з обдарованими дітьми, організовувати навчально-пізнавальну діяльність з урахуванням рівнів і сфер прояву обдарованості кожної дитини, бачити в кожній творчу індивідуальність, упроваджувати у своїй професійній діяльності елементи нових технологій

тощо.
Література

1. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті. – К.: „Шкільний світ", 2001.
2. Державна програма „Вчитель" // Освіта України. - №27 (323). – Квітень. – 2002.
3. Концепція розвитку науково-педагогічного проекту «Інтелект України». – Інструктивні матеріали для учасників науково-педагогічного проекту «Інтелект України». – 2011
4. Програма розвитку науково-педагогічного проекту «Інтелект України» на період до 2015 року. - Інструктивні матеріали для учасників науково-педагогічного проекту «Інтелект України». – 2011
5. Концепція реалізації науково-педагогічного проекту «Інтелект України» в основній школі. – 2012
6. Програма розвитку науково-педагогічного проекту «Інтелект України» на 2012-2017 роки. – 2012
7. Гавриш І.В., Кириленко С. Інноваційні освітні проекти – кроки до світових стандартів освіти (науково-педагогічний проект «Інтелект України»). – Рідна школа. – 2013. - №10
8. Бех І. Методологічні засади всеукраїнського науково-педагогічного проекту «Інтелект України». – Рідна школа. – 2013. - №10
9. Гавриш І.В.. Євдокимов Є. «Чотири кити» дидактичної моделі навчання учнів початкової школи всеукраїнського науково-педагогічного проекту «Інтелект України». – Рідна школа. – 2013. - №10
10. Барко В. І., Тютюнников А. М. Як визначити творчі здібності дитини? - К., 1991
11. Буряк С. Обдаровані діти.//Здібності. Обдарованості. Таланти. Бібліотека «Шкільний світ»- К.:2009.
12. Єфімова І.   Педагогічна технологія "Створення ситуації успіху" та інтерактивні методи перевірки знань / І.Єфімова // Українська мова та література в школі. – 2009. – №20
13. Концепція обдарованості // Обдарована дитина. – 2000. – №1
14. Липова Л., Морозова Л., Луценко Л. Специфіка навчання обдарованих дітей// Рідна школа.-2003.- №7
15. Лоткова І.В.  Плекаймо обдарованість / І.В.Лоткова // Завучу. Усе для роботи. – 2009. – №11-12
16. Остапчук В.  Обдаровані діти. Які вони?  / В.Остапчук // Шкільний світ. – 2009. –  №19.
17. Робота з обдарованими дітьми. - /М.О. Володарська, А.І. Настенко.ю О.М. Півлаєва, С.М. Полугіна, В.М. Сисоєва. -Х.:Видавнича група «Основа», 2010.